З давніх-давен люди у всьому світі займаються торгівлею. Це прибуткова, хоч і достатньо небезпечна справа. Це зараз товари транспортують вантажівками, поїздами та кораблями. А колись існували торговельні каравани. Вони перетинали великі та малі міста, гори, річки, долини та пустелі. Для охорони торговельних шляхів всюди будували міцні фортеці. Однією з таких споруд є Айт-Бен-Хадду в Марокко. Це навіть не фортеця, а справжнє укріплене місто в пустелі, яке мало охороняти торговий шлях з Марракеша до Тімбукту.
Айт-Бен-Хадду було зведено на лівому березі річки Варзазат ще у XI столітті. Тут немає потужних кам’яних споруд. Всі будинки збудовані з червоно-коричневої глини, мають плоскі дахи. Старовинне місто піднімається схилом пагорба все вище і вище, утворюючи тераси. Складний лабіринт створюють вузькі вулички, які з’єднуються між собою арками та вузькими проходами. По всьому периметру місто оточене оборонними мурами, що укріплені кутовими вежами.
Можна тільки уявити, з яким нетерпінням змучені нещадним сонцем пустелі мандрівники чекали появи на горизонті міських стін, за якими вони могли відпочити, нагодувати тварин і поповнити свої запаси води та продуктів.
Торговий шлях проходив через місто протягом кількох століть. Але потім торгівля пішла на спад, і це вплинуло на місцеве населення. Стало марно заготовляти продукти та навчати провідників. На них не було попиту. Айт-Бен-Хадду почав поступово занепадати. Майже все населення переселилося до села, розташованого на правому березі річки.
До 1990 року тут проживало лише 10 сімей, а місто перетворилося на руїни. Але йому не дали повністю зруйнуватись. Останніми роками тривають активні реставраційні роботи. І хоча вони ще не закінчені, Айт Бен-Хадду користується великою популярністю у туристів.
Потрапити до міста можна через чотири входи. Два з них – безкоштовні, через ворота, розташовані у стіні ліворуч та праворуч. А два інші входи — платні, бо проходять через житла городян.
У 1987 році Айт-Бен-Хадду з його приголомшливою південно-марокканською архітектурою було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.