Пасаж дю Гуа – природна дорога, розташована на Атлантичному узбережжі Франції у департаменті Вандея. Ділянка дороги довжиною 4,3 км, що веде до острова Нуармутьє, заливається водою двічі на день під час припливу. Якщо ви переплутали час припливу, єдина можливість терміново вибратися – це човен. Після припливу дорога стає мокрою та слизькою через морські водорості, які залишаються на ній.
Фото: Tudre/flickr (https://creativecommons.org/licenses/by/2.0/)
Фото: Sangitiana Fararano/flickr (https://creativecommons.org/licenses/by-sa/2.0/)
Фото: µµ/flickr (https://creativecommons.org/licenses/by-sa/2.0/)
Пасаж дю Гуа з’єднує острів з материком. Це національна пам’ятка Франції. Дамба довжиною 4150 метрів доступна лише під час відливу. Це лише півтори години до найнижчого рівня води та півтори години після цього.
Фото: Ruben Holthuijsen/flickr (https://creativecommons.org/licenses/by/2.0/)
Фото: Ruben Holthuijsen/flickr (https://creativecommons.org/licenses/by/2.0/)
Фото: pics by brian/flickr (https://creativecommons.org/licenses/by/2.0/)
Для того, аби проїхати цією дорогою, потрібно знати час припливів та відливів. У будь-якому випадку, дотримуйтесь порад на панелях, встановлених на обох кінцях дороги, і точно знатимете, прохідна вона чи ні. Хоч це й заборонено законом, однак, у крайньому випадку, можна зупинитись на береговій смузі. Суворо заборонено паркуватися на тротуарі. Щоб уникнути занесення, потрібно їздити повільно. Тоді не доведеться раптово гальмувати.
Фото: Hugues/flickr (https://creativecommons.org/licenses/by-sa/2.0/)
Фото: The-JMG/flickr (https://creativecommons.org/publicdomain/mark/1.0/)
Фото: ludovic/flickr (https://creativecommons.org/licenses/by-sa/2.0/)
Ця нерівномірно брукована дамба вперше була використана ще у XVI столітті, і поступово вкрилася мулом. Сьогодні сюди приїжджають тисячі туристів на рік, щоб подивитися, як 4,3 км дороги двічі на день йдуть під воду, а потім з’являються знову.
Фото: ludovic/flickr (https://creativecommons.org/licenses/by-sa/2.0/)
Вантажівки та автобуси можуть їздити лише в одному напрямку, від материка до острова. Під час припливу дорогу вкриває від 1,3 до 4 метрів води. На дорозі багато водоростей і вона дуже слизька. У цій місцевості часто бувають густі тумани. Тож краще перечекати приплив на березі. Коли ця брукована коса завалена грудками водоростей, вона особливо підступна для тих, хто на двох колесах.
Фото: jacotmorin (pixabay.com) / needpix (CC0)
Ця дорога кілька разів використовувалася для Тур-де-Франс. Вона настільки унікальна, що з подібним неможливо зіткнутися більше ніде у світі!
