Пізанська вежа – одна з найбільш відомих та фотографованих пам’яток в світі. Але за цим знаменитим нахилом криється захоплююча історія, в якій знайшлося місце і злодійству, і підступному ґрунту, і сотням років інженерних прорахунків, і навіть італійському диктаторові. Якщо ви коли-небудь замислювалися над тим, як же саме сталася найвідоміша архітектурна помилка в історії – ось 10 фактів про Пізанську вежу, яких ви не знали.
XII століття було вдалим для Пізи: в цей період її військове, комерційне та політичне значення зросло. Як і будь-яке процвітаюче середньовічне італійське місто, Піза почала вкладати своє багатство у зведення грандіозних будівель. Уряду знадобилося місце для показу всіх скарбів, які авантюристи привезли з Сицилії, тому було вирішено побудувати Соборну площу, на якій в результаті розмістилися собор, баптистерій, цвинтар та дуже висока дзвіниця. Остання повинна була стати найвищою дзвіницею своєї епохи та, ймовірно, стала б нею, проте обставини внесли свої корективи.
Фото: Saffron Blaze (CC BY-SA)
Фото: Ввласенко (CC BY-SA)
Будівництво Пізанської вежі почалося в серпні 1173 року та було завершено в середині 1300-х років. Процес кілька разів переривався через війни і брак грошей (причина – банальна крадіжка), а також заради того, щоб інженери могли знайти рішення та виправити помилки. Тепер ми знаємо, що без цих перерв, які дозволяли ґрунту потрохи просідати під вагою вежі, вона, безумовно, вже завалилася б.
Фото: ValdasMiskinis / pixabay (Pixabay License)
Фото: hippopx (CC0 1.0)
Неглибокий фундамент та м’який ґрунт, що складається з піску, глини та відкладень з дна річок Арно та Серкіо, були занадто нестабільні, щоб підтримувати вежу навіть на ранніх етапах її спорудження. Будівельники помітили цю помилку досить швидко: після зведення другого поверху земля почала просідати. Саме це і спровокувало нахил, що згодом став знаменитим.
Фото: undermind (pixabay.com) / needpix (CC0)
Подейкують, що архітектор Бонанно, аби збільшити свій заробіток, зекономив на фундаменті. За іншою версією, одну частину фундаменту було закладено на м’якому ґрунті, а другу — на твердому.
Фото: Richard Wilier (CC BY)
Коли у XIII столітті розпочалося будівництво третього поверху, інженери спробували зупинити нахил. Але в результаті центр тяжкості виявився зміщений, і вежа просто почала нахилятися в іншому напрямку. В процесі продовження будівництва вежа в кінцевому підсумку повернулася до первісного нахилу в бік півдня, який ми бачимо і сьогодні.
Фото: pxhere (CC0 1.0)
Фото: pxhere (CC0 1.0)
В процесі будівництва інженери та архітектори намагалися виправити становище. Для цього стелі коридорів робилися вищими з того боку, в який вежа завалювалась. Однак це лише погіршило положення: через викривлення від центральної осі вежа продовжувала нахилятись.
Фото: M4rvin / flickr (CC BY-SA 2.0)
Фото: Makalu / pixabay (Pixabay License)
Ось так виглядає Пізанська вежа всередині:
Сходи на північній стороні вежі налічують 296 сходинок, а сходи на південній – лише 294.
Фото: Richard Mortel / flickr (CC BY 2.0)
Фото: Jordiferrer (CC BY-SA)
У 1934 році Беніто Муссоліні оголосив, що нахилена вежа псує репутацію Італії та виділив ресурси для вирівнювання будівлі. Люди Муссоліні зробили сотні отворів у фундаменті вежі та залили в них тонни цементного розчину, намагаючись виправити нахил. Замість цього важкий цемент змусив основу вежі заглибитися в ґрунт що призвело до ще більш сильного нахилу.
Фото: pxfuel (CC0 1.0)
Фото: Jurino / pixabay (Pixabay License)
Дзвони на вежі мовчать вже більше століття: реставратори та інженери побоюються, що їх рух змусить вежу нахилитися ще більше. Проте, цих гігантів все ще можна побачити, якщо піднятися на вершину.
Фото: Joanbanjo (CC BY-SA)
Фото: pxfuel (CC0 1.0)
До 1990 року нахил вежі досяг 5,5° – більше, ніж на 4,5 метра від основи, і цього було достатньо, щоб вона перекинулася за більшістю розрахунків! На щастя, завдяки цьому вдалося подолати всесвітньо відому інерцію італійської бюрократії та запустити масштабну програму відновлення, завдяки якій нахил зменшили до «лише» 3,97°. Інженери очікують, що вежа залишиться стабільною протягом наступних 200 років.
Фото: pxfuel (CC0 1.0)
Фото: pxfuel (CC0 1.0)