ДомойЧастини світуЄвропаМец: «свята фортеця медіоматриків»

Мец: «свята фортеця медіоматриків»


Мец — захоплююче місто, яке вражає багатою історією, а також природною та архітектурною спадщиною. Він ідеально розташований на перетині римських військових доріг Реймс-Страсбург та Трір-Ліон і був заселений вже у римську епоху. На той час Мец називався «Диводур», що означає «свята фортеця медіоматриків».

Мец
Центр міста з висоти пташиного польоту. Фото: Philippe Gisselbrecht/ Ville de Metz, via Wikimedia Commons (CC-BY-SA-4.0)

До приходу римлян тут було головне поселення кельтського племені медіоматриків (скорочено Меттіс), від якого і походить нинішня назва Мец.

Мец
Оперний театр та площа Комедії. Фото: Zairon, via Wikimedia Commons (CC-BY-SA-4.0)

У ІІ столітті н.е. Мец був процвітаючим та багатим містом з населенням 40 тисяч чоловік, що більше за Лютецію (Париж). Тут навіть був один із найбільших амфітеатрів римського світу, що вміщує 25 тисяч глядачів.

Мец
Міст через річку Мозель. Фото: Sebcaen, via Wikimedia Commons (CC-BY-SA-3.0-migrated)

За часів античності місто та його виноробні громади, що перебували на перетині доріг, процвітали. Тут активно будували вілли, термальні купальні, акведуки та церкви

Мец
Собор Святого Стефана. Фото: Tertulien, via Wikimedia Commons (CC-BY-SA-2.5)

Цікава спадщина римського минулого Меца знаходиться за кілька кілометрів від околиці міста. Це рештки акведука від Горзе до Меца. Таке велике місто з його лазнями, фонтанами та торгівлею вимагало ефективної системи водопостачання. Маршрут водної системи протягнувся на 22 кілометри, зв’язавши джерело Горзе з Мецем.

Мец
Акведук Горзе. Фото: Carole Raddato / flickr (CC BY-SA 2.0)
Мец
Акведук Горзе. Фото: FlickreviewR, via Wikimedia Commons (CC-BY-SA-2.0)

Легенда міста Мец

Як перехрестя основних римських шляхів, Мец був відкритий для нових релігійних ідей, таких як християнство. З церквами Реймса та Тріра в місті була одна з найстаріших християнських громад у Північній Галлії. Вважається, що християнська віра поширилась у Меці близько 280 р. н.е. з першим єпископом міста, святим Климентом. За переказами, він був посланий не лише звернути жителів у нову віру, а й позбавити місто від Грауллі – дракона, який наводив жах на місцеве населення. Гігантська рептилія, яка не могла ходити землею через свої короткі ноги, жила в руїнах римського амфітеатру. Це місце кишіло безліччю змій. Особливо вражало тіло дракона, вкрите зелено-коричневою лускою, крізь яку не могла пробити жодна стріла. Якось дракона бачили, коли він летів над дахами міста. Він шумно розмахував зазубреними крилами, сяяв червоними очима і видихав вогонь із сіркою.

Мец
Ворота Німців — один з останніх середньовічних мостів-замків у Франції. Фото: Patrick / flickr (CC BY-SA 2.0)
Мец
Ворота Німців — один з останніх середньовічних мостів-замків у Франції. Фото: Patrick / flickr (CC BY-SA 2.0)
Мец
Ворота Німців — один з останніх середньовічних мостів-замків у Франції. Фото: Patrick / flickr (CC BY-SA 2.0)

Огидне чудовисько влаштовувало бенкети, поїдаючи ночами необережних людей. Не дивно, що він дуже любив молодих дівчат! Ніщо не могло його здолати. Здавалося, він нічого не боявся, окрім води. Прибувши в регіон проповідувати Євангеліє язичникам, святий Климент вважався Спасителем, який міг допомогти місцевим позбутися проклятого дракона.

Мец
Церква Тампль Неф. Фото: Wdwdbot, via Wikimedia Commons (CC-BY-SA-3.0-DE)
Мец
Церква Тампль Неф. Фото: User:Padawane, via Wikimedia Commons ()
Мец
Церква Тампль Неф. Фото: MJJR, via Wikimedia Commons (CC-BY-3.0)

Святий Климент був так зворушений, що вирішив дати відсіч чудовисько у його притулку, в амфітеатрі. Він зіткнувся з драконом і подивився йому у вічі. Накинувши на шию гаду свою накидку, Климент потягнув величезну рептилію до річки Сей та кинув у неї чудовисько. Кажуть, що вода довго кипіла, поки Грауллі намагався з неї вибратися. Але він так і не зміг розправити крила, і назавжди помчав у вир.

Мец
Сен-П’єр-о-Ноннен — найстаріша церква Лотарінгії та, можливо, всієї Франції. Фото: Chris06, via Wikimedia Commons (CC-BY-SA-4.0)

Після смерті короля Хлодвіга у 511 році Мец став столицею Австразійського королівства. Меровінги перебували на троні в Меці до кінця 8 століття. В епоху Каролінгів місто стало церковним центром: єпископ правив звідси до 13 століття. Буржуазне повстання звільнило місто від єпископської влади у 1234 році. Мец став вільною республікою під протекторатом Священної Римської імперії.

Мец
Набережна Мозеля. Фото: TCY, via Wikimedia Commons (CC-BY-SA-3.0,2.5,2.0,1.0)

Після франко-німецької війни 1870 року Мец, так само як Страсбург і Кольмар, став німецьким містом і до моменту закінчення Першої світової війни перетворився на центр багатої промислової провінції, ріс і модернізувався. Для перевезення вугілля та металу з рудників Мозеля, а також для покращення пересування солдатів та мандрівників у Меці було збудовано новий залізничний вокзал, який сьогодні класифікується як історична пам’ятка.

Мец
Залізничний вокзал. Фото: MJJR, via Wikimedia Commons (CC-BY-3.0)

Місту пощастило залишитися осторонь конфліктів, що вразили Європу в сучасну епоху. Завдяки цьому тут збереглася більша частина історичної спадщини: близько сотні пам’яток свідчать про багате минуле Меца – від римської доби і до наших днів.

Якщо ви були в цьому місці, дайте йому оцінку за п’ятибальною шкалою:

[Total: 0 Average: 0]

Місто Мец на мапі: