Мисливський будиночок, як правило, асоціюється з чимось маленьким та скромним. У цьому випадку ніщо не могло бути більш далеким від істини — у 1729 році, коли Вітторіо Амадео II наказав побудувати мисливський будиночок, він мав на увазі щось грандіозніше. Сьогодні мисливська резиденція Ступініджі — один із розкішних палаців королівського дому Савойї, що входить до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Побудований як королівський мисливський будиночок на початку вісімнадцятого століття, комплекс розташований у Ступініджі – передмісті Нікеліно, за кілька кілометрів на південний захід від Турину.
Мисливська резиденція Ступініджі у XVIII і XIX століттях була улюбленим місцем Савойської династії для видовищних прийомів та урочистих одружень
Будівництво грандіозного комплексу розпочав у 1729 році Філіппо Юварра на замовлення Вітторіо Амедео II Савойського на землях, де вже в епоху Середньовіччя стояв невеликий замок. У 1730 році центральна частина була завершена, і після від’їзду Юварри з Туріна у 1735 році будівельні роботи тривали під керівництвом місцевих архітекторів, в тому числі Бенедетто Альф’єрі, який перш за все працював над інтер’єрами, багато прикрашеними картинами та фресками Чиньяролі, Ван Лоо та Перего.
Юварра втілив усі побажання короля щодо величі, побудувавши грандіозний палац та найнявши кращих майстрів, аби прикрасити його інтер’єри декоративними елементами у стилі рококо – ліпниною, фресками та дзеркалами
Мисливська резиденція Ступініджі є одним із найнезвичайніших комплексів вісімнадцятого століття в Європі. Вона була побудована на землі, пожертвуваній Емануеле Філіберто Ордену Святих Моріса та Лазаря у 1573 році. На початку ХІХ століття тут зупинявся Наполеон
Будівля була розширена під час правління Карло Емануеле III та Вітторіо Амедео III за участю таких архітекторів, як Людовіко Бо, Прунотто та Альф’єрі. Було додано крила, в яких розміщувалися стайні, та сільськогосподарські споруди. З 5 по 16 травня 1805 року, перш ніж вирушити до Мілану, в резиденції зупинявся Наполеон Бонапарт. У 1808 році Паоліна Бонапарт гостювала тут разом із чоловіком Камілло Боргезе, який на той час був генерал-губернатором П’ємонту. 12 квітня 1842 року в мисливській резиденції відбулася весільна церемонія Вітторіо Емануеле II, майбутнього першого короля Італії, та Марії Аделаїди Габсбург-Лотарінгської.
У палаці налічується 137 кімнат та 17 галерей. Багато з них є частиною музею, присвяченого меблям XVII та XVIII століть, зібраним з усього регіону П’ємонт.
На початку ХХ століття Мисливський палац Ступініджі в якості своєї резиденції обрала королева Маргарита.
