 є одним із найкращих прикладів королівської розкоші 18 століття){kind=link}
Королівський палац Ла-Гранха-де-Сан-Ільдефонсо (палац Ла-Гранха), оголошений комплексом історичних пам’яток, є одним із найкращих прикладів королівської розкоші 18 століття. Філіп V, перший Бурбон, який правив в Іспанії, закохався в це чудове місце у 1717 році. Ця любов була настільки сильною, що він вирішив побудувати тут палац і розбити сади, прикрашені скульптурами та фонтанами, які нагадували б йому про його дитинство при французькому дворі його діда, Людовіка XIV. Створення цієї резиденції було його особистою великою справою: монарх знайшов ідеальне місце для того, щоб усамітнитися від світу.
Місце, на якому стоїть палац Ла-Гранха, було куплено у ченців у 1719 році королем Філіпом V після того, як згорів його літній палац у Вальсаїні. У 1721 Філіп почав будівництво нової резиденції з садами на зразок Версаля, побудованого його дідом, Людовіком XIV. Як і Версаль, комплекс включав оточені лісом курдоннер та формальні сади з головною віссю, зосередженою на палаці. Як і Версаль, палац Ла-Гранха починався як місце усамітнення від двору, але став центром королівського уряду.
Королівський палац Ла-Гранха-де-Сан-Ільдефонсо – це чудовий зразок європейської палацової архітектури. Його сади та фонтани стилізовані під Версаль з постійними посиланнями до легенд та міфології, а кімнати прикрашені каррарським мармуром, японським лаком та кришталевими люстрами
З 1721 р. палац набував форми, до основної будівлі були додані каплиця та внутрішній двір. Однак основний розвиток цього місця стався після того, як король зрікся престолу в 1724 році. Хоча він мав намір піти на пенсію і жити в палаці, смерть його спадкоємця Луїса I того ж року означала, що йому довелося повернутися на трон.
Внаслідок цього палац Ла-Гранха став центром королівського двору. На території були збудовані військові казарми, колегіальна церква та королівський завод скла
Протягом наступних двохсот років Ла-Гранха була головним літнім палацом монархії, у стінах якого в відбувалися королівські весілля та похорони, підписувалися державні договори та проводилися політичні заходи.
Сади навколо палацу, площа яких понад 6,1 кв. км, є одним із найкращих зразків європейського садового дизайну 18-го століття в Іспанії. Спеціально найнятий французький дизайнер Рене Карльє використав природний ухил ділянки у дизайні палацової території, щоб покращити осьові візуальні перспективи та забезпечити достатній напір води для двадцяти шести скульптурних фонтанів.
Велика кількість води з гір стала справжнім подарунком для Філіпа V, адже це дозволило йому наповнити сад захоплюючими водними елементами. Оригінальна гідравліка настільки добре збереглася, що використовується і досі, і найкраще те, що ми теж можемо насолоджуватися цим чудовим видовищем!
