Палац Роганів – одна з головних визначних пам’яток французької архітектури 18 століття. Велична будівля була замовлена принц-єпископом Арманом-Гастоном де Роган-Субіз, який хотів продемонструвати могутність французької корони в місті, яке щойно повернулося під владу Франції, а також тріумфальне повернення католицизму туди, де ще нещодавно був бастіон протестантської реформи.
Палац Роганів у Страсбурзі, збудований у 1731-42 роках під керівництвом відомого архітектора Жозефа Массоля та інженера Робера де Котте, мав стати офіційною резиденцією принц-єпископів. У 1744 році в палаці Роганів приймали короля Людовіка XV, а на початку 1770-х років — Марію-Антуанетту під час її візитів до Страсбурга.
У 1805-06 роках палац служив резиденцією французького імператора Наполеона I та його першої дружини Жозефіни Богарне. За його наказом кілька залів і кімнат було перероблено на його смак. Пізніше, у 1810 році, друга дружина Наполеона Марія-Луїза провела тут свою першу ніч на французькій землі. Сьогодні комплекс є одним із найпопулярніших визначних місць Страсбурга.
У побудованому в безпосередній близькості від Страсбурзького собору палаці жили принц-єпископи та кардинали будинку Роганів – впливової французької родини з Бретані
Палац збудований на майже квадратному фундаменті, що спускається до річки Іль, та розділений галереєю навколо внутрішнього двору, який складається із трьох частин. На південь від нього знаходиться головне крило з двома репрезентативними класичними фасадами, що тягнуться на всю ширину будівлі. Найбільш екстравагантним та домінуючим з точки зору загального враження є фасад, звернений до річки – його відрізняє невелика тераса з кованими поручнями. Внутрішні ворота, що виходять до собору, захищені дахом і прикрашені релігійними скульптурами.
Покої принц-єпископа, які сьогодні можна побачити майже в первозданному вигляді, діляться за образом і подобою Версальському палацу – на великі апартаменти (видові кімнати, вікна яких виходять до річки) та малі апартаменти (житлові кімнати, що виходять у внутрішній двір). По обидва боки анфілади розташовані дві найширші кімнати резиденції – їдальня та бібліотека, що тягнуться вздовж усієї будівлі. Бібліотека також є нефом дуже маленької каплиці замку.
