Замок Лувестейн – це оборонна споруда 14 століття і один із найбільш відвідуваних замків Нідерландів. Спочатку він був зведений як будинок для лицаря, потім перетворився на фортецю, а пізніше використовувався як в’язниця. Під час Другої світової війни замок використовувався як сховище для Національного архіву та важливих витворів мистецтва. Багатьом голландцям замок Лувестейн знайомий як сумнозвісна в’язниця, з якої Х’юго де Гроот, впливовий юрист і теолог 17 століття, втік у книжковій скрині — цю легендарну історію розповідають у школах по всій країні. Саме цей захоплюючий сюжет робить відвідування стародавньої споруди абсолютно необхідним.
Приблизно в 1361 році голландський лицар Дірк Леф ван Хорн побудував квадратну цегляну будівлю, яка мала дуже вигідне стратегічне розташування — вона знаходилася на кордоні між графствами, що суперничають, Голландією і Гельдерном, всього за два кроки від місця злиття річок Ваал та Маас. Замок Лувенстейн був названий на честь свого творця, його назва означає “кам’яний будинок Лефа”. Тут стягували плату за проходження торгових суден річкою.
У XVI столітті за наказом Вільгельма Мовчазного будинок було розширено до великої фортеці, оточеної земляними укріпленнями з двома (пізніше трьома) кам’яними бастіонами з північного боку, двома ровами та арсеналом. Були тут також житлові приміщення для полководця та солдатів.
Замок Лувестейн займає стратегічне становище у місці злиття річок Ваал та Маас
У наступні століття замок Лувестейн пережив безліч завоювань з боку місцевих та іноземних держав. Під час Вісімдесятирічної війни у 16 столітті замок кілька разів переходив із рук до рук – від голландців до іспанців. Коли голландці назавжди повернули собі замок, вони додатково зміцнили його, додавши вали та рови.
Форпост став важливою частиною Нової голландської ватерлінії – водної лінії оборони 17 століття, призначеної для захисту міст на півночі та заході, таких як Амстердам та Лейден. Вона складалася з фортець і шлюзових воріт, які можна було відкрити, щоб затопити землю та затримати армію. Така незвичайна водна мережа систем захисту могла буквально перетворити Голландію на острів!
1614 року замок став в’язницею для політв’язнів. Одним із її відомих в’язнів був видатний юрист, поет і політик Х’юго де Гроот, якого часто називають «батьком сучасного міжнародного права». Він відбував тут спірно винесений довічний термін з 1619 року. У 1621 році йому вдалося здійснити зухвалу втечу у книжковій скрині. Ідею цієї авантюри вигадала його дружина Марія ван Райгерсберг, яка також проживала в замку. Незважаючи на те, що Х’юго був ув’язненим, він мав право на читання літератури, тому час від часу йому привозили велику скриню з книгами. Спочатку охоронці перевіряли скриню, але згодом стали робити це все рідше. Це наштовхнуло дружину на думку вивезти чоловіка у скрині. Якось Х’юго таки скористався цим шансом і втік до Франції. Згодом він став послом Швеції у цій країні.
До початку Другої світової війни замок Лувестейн залишався частиною Нової голландської ватерлінії. Сьогодні у ньому працює музей, де можна вивчити дивовижну історію стародавньої споруди.