 - стародавнє абатство, побудоване між 983 і 987 роками на вершині гори Піркіріано){kind=link}
Сакра-ді-Сан-Мікеле (абатство Сан-Мікеле-делла-К’юза) – стародавнє абатство, побудоване між 983 і 987 роками на вершині гори Піркіріано, лише в 40 кілометрах від Турина. Це визначне місце є символом регіону П’ємонт та джерелом натхнення, що допомогло письменнику Умберто Еко створити бестселер «Ім’я Троянди». З його веж можна помилуватися Турином та захоплюючим видом на долину Суза. Усередині головної церкви, датованої XII століттям, поховано представників Савойської династії — однієї з найстаріших королівських сімей у світі.
Історія абатства Сакра-ді-Сан-Мікеле
Будівництво абатства приписують персонажу, який приїхав до Італії у пошуках спокути гріхів сумнівного минулого. Це був граф Уго де Монвуазьє, багатий і шляхетний лорд Оверні. Прибувши до Рима просити відпущення гріхів у Папи, граф отримав як покаяння можливість вибору між семирічним вигнанням і зобов’язанням звести абатство.
Фото: Elio Pallard, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Фото: Elio Pallard, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Так наприкінці 900-х років почалося будівництво монастиря, який пізніше був переданий бенедиктинським ченцям і невдовзі став важливим місцем зупинки для паломників, які займали високе соціальне становище.
Фото: Elio Pallard, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Фото: Marina Parini, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Про перші роки існування абатства відомо небагато. Найстаріший із записів, що збереглися, — це історія ченця Вільяма, який жив тут наприкінці 11 століття. В одному з уривків документа зазначено, що фундамент абатства було закладено в 966 році, але в іншому уривку той же чернець стверджує, що будівництво почалося за понтифікату Сильвестра II (999–1003).
Фото: Massimo Trabaldo Lena, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Фото: ragazzito / pixabay (Pixabay License)
Пізніше абатство розвивалося під керівництвом бенедиктинців, які звели окрему будівлю з гостьовими кімнатами для паломників та церкву-монастир (1015–1035).
Фото: Gianni Careddu, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Фото: Gianni Careddu, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Монастир занепав і був остаточно знищений у 1622 році Папою Григорієм XV. Будівля залишалася покинутою до 1835 року, коли король Карл Альберт та Папа звернулися з проханням до Антоніо Росміні відновити та заселити її заново. В даний час Сакра-ді-Сан-Мікеле знаходиться під опікою росмініан.
Фото: Gianni Careddu, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Фото: Carlo grifone, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Присвячене архангелу Михаїлу, захиснику християн, Сакра-ді-Сан-Мікеле вписується в паломницький маршрут довжиною понад 2 тисячі кілометрів, який проходить від стародавнього абатства Мон-Сен-Мішель у Франції до церкви Монте-Сант-Анджело в провінції Апулія.
Фото: Elio Pallard, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Окрім вражаючого і домінуючого розташування на вершині гори, в абатстві є багато дивних деталей, які можуть сподобатися письменнику-початківцю: сюди можна потрапити через Сходи мертвих, названі так через тіла ченців, якими прикрашали ніші з боків. На вершині сходів, на Двері Зодіаку, викарбувані знаки Зодіаку та херувими.
Фото: Carlo grifone, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Фото: Ste.caneva, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Легенда абатства Сакра-ді-Сан-Мікеле
Найвідоміше похмуре місце абатства – Вежа Альди Прекрасної: тут сталося диво, яке зайшло надто далеко. Легенда свідчить, що красуня Альда кинулася з вежі, але ангели дивом врятували її від смерті. Коли інші засумнівалися в її оповіданні, вона безрозсудно випробувала ангелів другим стрибком, але цього разу вони дозволили їй впасти…
Фото: Sofia Pan, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Фото: Gianni Careddu, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Можливо, ще більш дивовижним є те, що Сакра-ді-Сан-Мікеле знаходиться в ідеальному географічному положенні разом з іншими монастирями Святого Михаїла. Всі вони розташовані на прямій лінії, що йде від Скелліг-Майкл (Ірландія) через гору Святого Михаїла (Корнуолл, Англія) та монастир Святого Михаїла (острів Сімі, Греція) до гори Кармель в Єрусалимі. Лінії, подібні до цієї, вважаються системою енергетичних магістралей, які подібні чакрам та акупунктурним меридіанам в енергетичному тілі людини.
Фото: Quarti117, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
Драма та аскетизм, історія та легенда, сьогодення та минуле зливаються в абсолютній гармонії в цьому незабутньому місці.
Фото: Fedooo89, via Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
