На відстані ста кілометрів від Амстердаму знаходиться захоплюючий замок Розендаль, історія якого розпочалася в епоху пізнього Середньовіччя. З тих часів у ньому збереглася велика частина оригінального інтер’єру та вражаючих меблів. Мальовнича будівля оточена ретельно продуманим ландшафтним парком, а в його водних садах розташовані знамениті фонтани-жартівники, які вже сотні років розважають відвідувачів.
Історія замку Розендаль, збудованого герцогом Гелдерна, почалася в епоху пізнього Середньовіччя. Його мальовничий донжон спочатку височів на 25 метрів, а в діаметрі досягав 16 метрів, що робить його найбільшою вежею такого роду в Нідерландах. Від первісного замку залишилася лише фортеця. З 1722 почалися роботи з будівництва навколо вежі будинку, який сильно нагадує амстердамські будівлі вздовж каналів. Інтер’єри замку дають фантастичне уявлення про те, яким колись було життя у голландських замках. Зокрема, не пройдіть повз унікальні колекції меблів, срібла та порцеляни.
Побудована близько 1300 року, цитадель належала графам, а згодом і герцогам Гелдерна до 1526 року. Спочатку будівля складалася з неправильної форми чотиригранного корпусу з круглим донжоном в якості південно-західної кутової вежі. Серед 20 замків герцогства саме цей був улюбленцем багатьох герцогів через своє чудове розташування на краю морени Велюве
Розендаль був резиденцією графів і герцогів Гелдерна понад двісті років, доки в якості спадщини не перейшов у володіння Любберта Адольфа Торка, одруженого на багатій Петронеллі Вільгельміні ван Хорн. У 1721 році Торк перебудував фортецю, в якій раніше сталася пожежа, внаслідок чого вона стала більше схожою на будинок. Під час проведення робіт не залишився осторонь розкішний сад, який оточує комплекс. Він був прикрашений Даніелем Маро. До цього періоду відноситься галерея мушель, жаби, чайний павільйон, фонтани та водоспад зі статуями річкових богів. Це надало суворому середньовічному замку характеру мирного та спокійного заміського будинку. У 1837 році планування саду було змінено Яном Давидом Зохером-молодшим.
Під час Другої світової війни замок Розендаль неодноразово зазнавав ударів. Останній приватний власник барон Ван Палландт відновив його після бойових дій, а незадовго до своєї смерті реконструював і галерею мушель.
Усередині замку протягом багатьох років одним з основних предметів було ліжко з балдахіном, оброблене оксамитом з Генуї, атласом і шовком, а також прикрашене скульптурними завитками в узголів’ї. У той час, коли його робили, дерев’яне ліжко було надзвичайно дорогим. Його оббивка була зроблена відомим ремісником з Гааги. Ліжко знаходилося в Розендалі доти, доки його зрештою не продали як шедевр Державному музею.
Сьогодні у замку Розендаль працює музей, створений після останньої реставрації будівлі та парку, завершеної у 1990 році.
