Люксембург — одна з найменших країн світу. Але навіть на його невеликій території знаходиться безліч історичних пам’яток. Особливе місце у цьому списку займають замки Люксембурга. Ці потужні та величні споруди віками охороняли територію від непроханих гостей. Одна з них — замок Буршайд. Він розташований на ізольованому мисі, доступному тільки з північного заходу, над звивистою річкою Сюр неподалік однойменного містечка, на північ від міста Еттельбрюк.
Замок Буршайд, ймовірно, був зведений у Х столітті, коли кам’яний форпост замінив більш ранню дерев’яну оборонну споруду. Вперше він згадується у документі 1095 року. Спочатку невеликий дворик біля фортеці, каплиця та палац з великою залою були оточені круглою стіною, що налічувала щонайменше 4 вежі.
Замок Буршайд не тільки найбільший у країні, але й один із найбільших у міжріччі Рейну та Мааса. Він розширювався у чотири етапи, останній з яких завершився у 1430 році будівництвом великої огорожі та кількох веж
Після 1472 був побудований зовнішній двір із захищеними частоколом воротами, потужним артилерійським бастіоном і траншеєю з чотирма вежами з боків, які були захищені підйомним мостом. Коли в 1512 помер останній лорд Буршайда, не залишивши потомства, його спадкоємці облаштували в замку три окремі житла. У XVI столітті форпост був доповнений в’їзною брамою з артилерійськими бастіонами. З навалою французів 1794 р. закінчився феодально-замковий період.
Восени 1802 р. архів Буршайда було перевезено до Гемюндену у зв’язку із захопленням форпоста спадкоємцем Фрейхерром фон Шмідтбургом, камергером курфюрста та архієпископом Тріра. Обстановку замку було продано повністю, включаючи сходи, двері і навіть окремі ґрати, про що є відповідні записи.
Закинутий у ХІХ столітті величний замок остаточно перетворився на руїни. У 1972 році залишки замку Буршайд, який був оголошений національною пам’яткою у 1936 році, були куплені державою Люксембург і відкриті для публіки. З того часу історичний об’єкт поступово відновлюють.
